ЗВИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до звискувати. Десь здалеку чути було бубоніння гучномовця, потім щось затріщало, звискнуло, і прорвалася весела чиста музика (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 89).
ЗВИ́СКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до звискувати. Десь здалеку чути було бубоніння гучномовця, потім щось затріщало, звискнуло, і прорвалася весела чиста музика (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 89).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 474.