в означеннях
Тлумачення, значення слова «звивати»:

ЗВИВАТИ і рідко ІЗВИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗВИТИ, зів'ю, зів'єш і рідко ІЗВИТИ, ізів'ю, ізів'єш і діал. ЗВИНУТИ і рідко ІЗВИНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Скручуючи, сплітаючи нитки, стебла і т. ін., робити, виготовляти що-небудь. Торік бувало тут, над сим потоком, Звивала я тобі вінки барвисті (Леся Українка, I, 1951, 102); Гніздо звивають ластівки під дахом (Максим Рильський, I, 1960, 194); Дід звивав шнурок (Іван Франко, VI, 1951, 180); Кожній [дівці] хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали.., щоб їй вильце звили (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 106); Гей на Івана, гей на Купала Красна дівчина долі питала; Із барвіночку вінець ізвила, На чисту воду плисти пустила (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 184).
Звивати (звити) гніздо див. гніздо.

2. Згортати, скручувати що-небудь у сувій, згорток, кільце. — Що хочете тим сказати, тату? — спитала вона спокійно, звиваючи назад розсипані ноти (Ольга Кобилянська, I, 1956, 87); — Буде буря!. — ..На великому чорному баркасі.. справді звивали вітрила (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 389); Порицький помалу розв'язав книжку, ввинув у каблучку шнурочок (Леся Українка, III, 1952, 749);
//  Загортати, закручувати в що-небудь. — Я тобі звину в папір і в шматину [листа], візьмеш в ремінь, то не згубиш! (Іван Франко, III, 1950, 438).

3. розм. Закручуючи по спіралі, навколо осі, піднімати вгору. Звиваючи куряву смерчем, промчав вихор (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135).

4. діал. Завивати (волосся). Кинулась [панночка] на ліжко: — Роззувай!.. А вмієш ти волосся звивати? — питає.. — Я не вмію кіс ізвивати!.. (Марко Вовчок, I, 1955, 106).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 470.

Коментарі (0)