в означеннях
Тлумачення, значення слова «зима»:

ЗИМА́, и, жін.

1. Найхолодніша пора року між осінню і весною. Лиха зима сховається, А сонечко прогляне (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 231); Минула осінь. Зима в нас того року стала зразу, рівна, сніжна (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 303);  * Образно. Десь кінь ірже печально й тонко... В душі отамана зима... (Володимир Сосюра, I, 1957, 416);  * У порівняннях. Красунь я бачив неприступних, Холодних, чистих, як зима (Пушкін. Є. Онєгін. перекл. Рильського, 1949, 78).
Скільки літ, скільки зим див. літо.

2. розм., рідко. Навчальний рік. [Варка:] А я було, господи, як люблю слухати, як ще Зінька брат Серьога вчив читати. Шкода, що тільки одну зиму вчив (Марко Кропивницький, II, 1958, 225); — Я тільки дві зими до школи ходив (Олесь Гончар, III, 1959, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 566.

Коментарі (0)