в означеннях
Тлумачення, значення слова «зимовник»:

ЗИМО́ВНИК, а, чол., іст., рідко. Те саме, що зимівник 2. Дійшли ми до річки Самари і заночували в зимовнику старого Кукси, колись і він був січовиком (Олекса Стороженко, I, 1957, 179); Повернувшись на Січ, всі вони, герої Сарагоси, поставили разом зимовники в степу і назвали їх в пам'ять походу: Сірогози (Олесь Гончар, II, 1959, 96); Вимагають уваги й давні поселення запорожців — зимовники, хутори, слободи (Літературна Україна, 22.VII 1966, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 567.

Коментарі (0)