ЗИРНУТИ, ну. неш, док., рідко. Те саме, що зиркнути. Грицько скочив на ноги і, грізно зирнун на сина (Панас Мирний, III, 1954, 57); Верига мимохіть зирнув у віконце (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 16); * Образно. Пітьма розвіялась, і сонечко ласкаво зирнуло на землю (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 185).