ЗИСК, у, чол.
1. Сума, на яку прибуток перевищує
витрати. [Арсєн:] Скільки ж це буде у нас чистого зиску?
[Геннадій:] Ну, так... коли скромно... то... тисяч
тридцять, не більше (Захар Мороз, П'єси, 1959, 290);
//
Прибуток капіталістів, джерелом якого є додаткова
вартість. Зиск є відношення додаткової вартості до всього
вкладеного в підприємство капіталу (Ленін, 21, 1950,
46); Навряд чи мали десь в Індії або на африканських
берегах перші завойовники-колонізатори такі неймовірні
зиски, як мали їхні потомки отут, на світлому
таврійському березі (Олесь Гончар, II, 1959, 9);
// Прибуток
державних підприємств у соціалістичному суспільстві,
одержуваний внаслідок підвищення продуктивності праці.
2. Прибуток від якогось роду діяльності, від заснування чого-небудь і т. ін.; бариш. — Старий посварився з Созоненком. Це вони повезли в Одесу картоплю продавати. Добре продали, а зиск поділити не змогли (Михайло Стельмах, II, 1962, 360); Пороми давали [Кабашним] нечувані зиски (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36).
3. розм. Добрий результат, користь від кого-, чого-небудь. Горовий хотів було пояснити, що завод від цих котлів ніякого зиску не має, але роздумав (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 318); Хлопець проявив таланти і може принести чималий зиск... (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 371).