ДОБРО́БУТ, у, чол. Матеріально-побутове забезпечення; достаток. Добробут народний та воля — То наша найперша засада (Павло Грабовський, I, 1959, 367); Метою комуністів є побудова суспільства, де буде забезпечено загальний добробут, процвітання усіх народів, вічний мир між націями (Маніфест миру, 1957, 29); Федір належав до тих людей, що найменше дбають про свій власний добробут (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 63).