СМА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до смажити. Незабаром подали й вечеряти, понаставляли тих потрав. Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі (Олекса Стороженко, I, 1957, 184); Всі дуже хвалили перепічки, смажені на салі (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 112); — О, я знаю, шо [що] ти з великопанцького [великопанського] роду! ..Сонцем не смажена, голодна не бувала (Гнат Хоткевич, II, 1966, 232).
2. у знач. прикм. Пригот. для їжі смаженням. Після
поросяти наймичка принесла.. смажених курчат
(Нечуй-Левицький, III, 1956, 71); Гості, пригощаючись смаженим
мигдалем, чинно бесідують з господинею (Олесь Гончар, Таврія,
1952, 126); Смажене насіння;
// у знач. ім. смажене,
ного, сер. Страва, приготовлена смаженням. Пекли коржі
й смалили качки, збирали в дорогу смажене й пряжене
(Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 103); Тваринні жири в
похилому віці бажано замінювати рослинними,
рекомендується уникати смаженого (Наука і життя, 4, 1962, 50).
▲ Пахне смаженим див. пахнути.
