ЗНАХОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗНАЙТИСЯ, знайдуся, знайдешся і рідко ІЗНАЙТИСЯ, найдуся, найдешся, док.
1. Бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися (про кого- або що-небудь загублене, втрачене, зникле). Ганна все копалась у комоді.. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко, II, 1963, 43); Будь ласка, порийтеся у своїх паперах, може він [статут] де знайдеться у Вас (Панас Мирний, V, 1955, 427); Матвій ласкаво пригорнув жінку. — Розгубилися ми, Маріє, але знайшлися .. Ти не плач (Мирослав Ірчан, II, 1958, 313).
2. Бути в наявності; виявлятися. Їздять вони [пани]
у таких колясах, що хитає, як у колисці, возять їх
такі коні, що аж землю рвуть; вслугують їм слуги такі
терпеливі, як вчені, — от пани в нас такі знаходяться!
(Марко Вовчок, I, 1955, 380); Оце недавнечко пішов він до Буди
Лельчицької, — там у нього тітка знайшлася (Анатолій Шиян,
Партиз. край, 1946, 119); Щось у сумках у нас ізнайшлося,
повечеряли ми усі четверо (Гнат Хоткевич, I, 1966, 169);
// безос. Комендант встав із стільця і сказав через
перекладача, що треба вибрати старосту. Якщо є
добровольці — підходьте. Бажаючих довго не
знаходилося (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 412);
// Траплятися,
з'являтися. Жених якось не знаходивсь, бо ні багачкою,
ні красунею панна не була (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312);
Щодня Параска навідувалась у хату своєї дочки,
і кожний раз її серце боліло, бачачи тую пустку:
ніхто не знаходився, щоб її нанять, бо пересельці
багато покидали хат (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 302); Коли ж
і добра година — разом знайшлася служба двом братам,
старшому й середньому (Марко Вовчок, I, 1955, 309); — Чорт
з нею, з економією. Подумаєш — щастя. Була б шия,
а ярмо знайдеться! (Андрій Головко, II, 1957, 423).
♦ Знайдеться вуздечка див. вуздечка; [Який]
знайшовся (знайшлася, знайшлися) хто — уживається при
висловленні ірон. чи зневажл. ставлення до кого-небудь.
[Кобзар:] Та що ти справді мені таке, що почав
учити? ..Дивись, знайшовся учитель! (Панас Мирний, V, 1955,
77); Метушилися з дрючками люди, ганяючись за
бугаєм. — Направляй сюди! — відважно кричав Охрім,
розмахуючи віжками. — Я його.. удержу. — Штани свої
краще держи! Силач який знайшовся (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 114).
3. тільки недок., розм. Бути, перебувати, міститися
де-небудь. Це ж твоя дядина вже подала їм звісточку, де
це я знаходжусь (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 238); Ця розмова
з командуючим, який знаходиться аж у Москві, дуже
ясно вималювала перед дівчиною весь масштаб
велетенської операції, де з обох боків беруть участь тисячі
людей (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 266); Прапор
командуючого ескадрою знаходився на крейсері «Москва»
(Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 7);
// Перебувати в якому-небудь
стані чи положенні. Ольга теж знаходилась під
магічним впливом цієї оманної віри у всемогутність
батька (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 512); Найкращий зв'язок
з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце,
Земля і корабель знаходяться на одній прямій (Наука і життя,
6, 1964, 52).
♦ На кінці язика знаходиться див. кінець 1; Як на
кілочках знаходитися див. кілочок.
4. тільки док., на що, із спол. що і без додатка, розм. Зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь, вийти, не розгубившись, із скрутного становища. Катерина не змовчала, знайшлася на відповідь (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 46); Останні Ярошеві слова, видно, приголомшили діда Власа, бо він не знайшовся, що на них сказати (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 46); Роман ще дужче зашарівся, але одразу й знайшовся. Він розділив букет на дві частини, ввічливо уклонився й підніс квіти Ользі й Ярославі (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 252).
5. тільки док., розм. Народитися. Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75); І куди не подивишся — скрізь краєвиди знайомі — тут мій батько зростав, тут і сам я знайшовся і зріс (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 52); [Мотря:] Ночі холодні, де я подіну теляток, як знайдуться вони (Захар Мороз, П'єси, 1959, 41).
6. тільки недок. Пас. до знаходити 1.